Юридическая компания | Адвокат | Юрист | Нотариус | Харьков | Киев

38097 44444 55

1@lawyersua.com

БЦ “Parallel 50”

Харьков, 61002

Новости

У Європейському союзі більшість юристів — жінки

В Євросоюзі оприлюднили результати опитування щодо гендерної різноманітності людей популярних професій.

Так, в юридичні сфері в країнах Євросоюзу працює 57% жінок, у той час як чоловіків — лише 43%.

Серед інших найпоширеніших 20 професій, які охоплюють 76% зайнятих в ЄС, найбільше жінок у 2016 році було задіяно в сферах діяльності, пов’язаних з особистим доглядом (89%), прибиранням (84%), роботою в офісі ( 80%), охороною здоров’я (78%) та освітою (71%).

Водночас більше чоловіків, ніж жінок, зайняті в будівництві, транспортній сфері, промисловості та наукових професіях в ЄС. Серед популярних професій найбільше чоловіків виявилось серед будівельників (97%), водіїв та операторів мобільних станцій (96%), металургів (96%), наукових та інженерних техніків (83%) та спеціалістів в області науки та техніки (74%)

18 июня состоится официальный запуск проекта Европейского Союза «Право-Justice»

18 июня 2018 года, в понедельник, состоится официальный запуск проекта Европейского Союза «Право-Justice», а также обсуждение имплементации реформы юстиции в Украине. Начало мероприятия — в 13.30 в отеле Radisson Blu Hotel (г.Киев, ул. Ярославов Вал, 22), сообщают организаторы.

Цель проекта — усиление верховенства права в Украине в соответствии с европейскими стандартами и лучшим практическим опытом.

Проект ЕС «Право-Justice» оказывает помощь в реформировании судебной власти, Министерства юстиции, частных профессий (адвокатуры, нотариусов, частных исполнителей, арбитражных управляющих) и органов прокуратуры Украины для обеспечения их большей независимости, подотчетности и ориентированности на оказание услуг.

Продолжительность проекта — с декабря 2017 года по 2020 год.

Создание института инспекторов по вопросам интеллектуальной собственности обсудили в МЭРТ

14 июня с.г. под председательством первого вице-премьер-министра — министра экономического развития и торговли Украины Степана Кубива состоялось первое заседание Совета по вопросам интеллектуальной собственности, созданного для усиления защиты прав интеллектуальной собственности в Украине, противодействия «патентному троллингу», борьбы с интернет-пиратством, легализации программного обеспечения в органах государственной власти, организации функционирования Центров поддержки технологий и инноваций и взаимодействия с Высшим специализированным судом по вопросам интеллектуальной собственности.

Об этом сообщается на сайте Минэкономразвития.

В частности, во время заседания обсуждалась необходимость введения института государственных инспекторов по вопросам интеллектуальной собственности (далее — инспекторы) и вопросы эффективной работы региональных Координационных советов по борьбе с нарушениями прав интеллектуальной собственности.

Инспекторы должны реагировать в том числе на нарушения, связанные с интернет-пиратством. Эти должностные лица вправе составлять административные протоколы для привлечения виновных лиц к админответственности. На данном этапе ставится задача создать условия для работы десяти инспекторов на всю Украину (объем бюджетных расходов на обеспечение их деятельности составит 2,3 млн грн в год).

Как следует из презентации, в настоящее время в регионах должны действовать координационные советы по борьбе с нарушениями интеллектуальной собственности. Они создаются как консультативно-совещательные органы при ОГА еще с 2012 года.

Отмечается, что в отсутствие государственных инспекторов по вопросам интеллектуальной собственности (они по согласию входили в советы) координационные советы были лишены должностных лиц, которые непосредственно осуществляли бы контрольные мероприятия относительно хозсубъектов.

Согласно документу, в связи с неэффективностью деятельности региональных координационных советов по борьбе с правонарушениями прав интеллектуальной собственности предлагается вернуться к вопросу их функционирования после создания институции государственных инспекторов по вопросам интеллектуальной собственности.

Експерти не даватимуть показання слідчим та прокурорам

З Кримінального процесуального кодексу України вилучили норму, згідно з якою експерт був зобов’язаний давати свідчення слідчому та прокурору. Тепер експерти даватимуть показання тільки слідчому судді та суду.

Про це інформує видання «ЗіБ».

Вказана норма викладена в частині третій статті 95 Закону про Вищий антикорупційних суд, що набрав чинності 14 червня 2018 року.

Таким чином, свідок зобов’язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт — слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.

Как будет развиваться институт адвокатуры, рассказали докладчики VI Международного судебно-правового форума

Вызовы и перспективы института адвокатуры в контексте реализуемой судебной реформы обсуждали участники завершающей сессии первого дня VI Международного судебно-правового форума. Модерировал дискуссию Денис Бугай, партнер ЮК VB PARTNERS.

Виктор Короленко, заведующий отделом представительства интересов Президента Украины в судах Администрации Президента Украины, выступил с докладом о влиянии института адвокатуры на качество правосудия. Он напомнил, что изменениями в Конституцию Украины предусмотрено исключительное право адвокатов на судебное представительство, и рассказал об имплементации этой конституционной нормы: новом процессуальном законодательстве и подготовке нового закона об адвокатуре. Г-н Короленко отметил, что соответствующий законопроект подготовлен рабочей группой Совета по вопросам судебной реформы, и прокомментировал некоторые новаторские предложения. По словам докладчика, все предусмотренные изменения должны привести институт адвокатуры в соответствие с международными нормами. Ожидается, что в ближайшее время этот законопроект будет внесен Президентом в парламент как неотложный.

Александр Шкелебей, управляющий партнер ESQUIRES, рассказал, какие требования будут предъявляться к адвокатам в будущем. По его мнению, в контексте коммуникаций с клиентом адвокат будущего обязан понимать клиента, проявлять эмпатию, предлагать творческие решения, при этом также говорить понятным языком, системно информировать о состоянии дела, предоставлять полноценную правовую помощь. Еще одним ключевым навыком для адвоката будущего, по мнению г-на Шкелебея, является компетентность, что, в частности, предусматривает удовлетворение интересов клиента наилучшим образом, включая предложение решения задачи с лучшим результатом и обсуждение с клиентом других вариантов. Важным критерием для адвоката будущего докладчик считает также доверительные отношения с клиентом.

Алексей Маловацкий, член Высшего совета правосудия, проанализировал особенности дисциплинарного производства в отношении судей, сделав акцент на том, что должен помнить адвокат, подавая жалобы в ВСП. Спикер, в частности, обратил внимание на качество таких жалоб: согласно статистике, из 6320 поданных за пять месяцев 2018 года в ВСП жалоб 5221 не соответствовала установленной форме. Г-н Маловацкий рассказал о стадиях дисциплинарного производства в отношении судей, требованиях к оформлению дисциплинарной жалобы, а также об особенностях ее обоснования, касающихся в том числе подачи подтверждающих документов. Г-н Маловацкий также подчеркнул, что за подачу адвокатом абсолютно необоснованной дисциплинарной жалобы на судью сам адвокат может быть привлечен к дисциплинарной ответственности.

Денис Грищенко, главный менеджер по правовым вопросам АО «Райффайзен Банк Аваль», член комитета по защите прав кредиторов Независимой ассоциации банков Украины, сосредоточился на проблемных вопросах урегулирования отношений юрисконсульта-адвоката со своим работодателем, прокомментировав их в контексте проекта нового закона об адвокатуре и отметив, что банковское сообщество в целом поддерживает предложенные положения. Высказывая свою личную точку зрения, он подчеркнул, что в предложенной модели инхаус-адвокаты не получают всех гарантий адвокатской деятельности, а соответствующее свидетельство становится своеобразным «пропуском в суды».

Позицию международной компании в отношении юрисконсультов-адвокатов презентовала Ольга Лукьянова, руководитель юридического отдела, офицер по соблюдению корпоративных стандартов группы компаний «Хенкель в Украине». В начале своего выступления она отметила, что в международных компаниях к оказанию услуг судебного представительства зачастую привлекаются внешние юридические советники — это глобальный подход. Соответственно получение статуса адвоката рассматривается как личное дело каждого юрисконсульта. «Мы дженералисты, мы должны быть компетентными в бизнесе, а ходить по судам должны профессионалы в этом деле», — прокомментировала г-жа Лукьянова.

В завершение дискуссии Леонид Бортничук, директор по правовым вопросам ПАО «Укрпошта», проанализировал правовую позицию Верховного Суда относительно самопредставительства юридического лица. Он подчеркнул, что его компания придерживается подхода, согласно которому ответственность за результат дела в любом случае лежит на юрслужбе, а привлечение адвоката — лишь механизм достижения этого результата. Комментируя возможности самопредставительства в контексте подходов ВС, юрист отметил, что в случае необходимости процессуальные документы может подписывать не только адвокат, но и руководитель компании (но не глава юрслужбы) в порядке, установленном законом.

Завтра в рамках VI Международного судебно-правового форума запланировано обсуждениеактуальных тенденций в банковских спорах, процедуре банкротства, налоговых спорах, конституционном судопроизводстве, процессе исполнения судебных решений, а также международных стандартов судопроизводства.

Источник:Юридическая Практика

Оновлено запитання з адміністративної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів

14 червня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України оновлено тестові запитання з адміністративної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів.

З оновленим переліком основ тестових запитань можна ознайомитися у підрозділі «Тестові запитання» розділу «Оцінювання» офіційного веб-сайта Комісії та за цим посиланням.

Відповідна база запитань використовуватиметься під час усіх наступних іспитів з адміністративної спеціалізації у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів.

Наголошуємо, що перелік основ тестових запитань з адміністративної спеціалізації для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів, який було розміщено до 14 червня 2018 року включно, на сьогодні є неактуальним.

За повідомленням прес-служби ВККСУ

Примушування до проведення ДНК-тесту є порушенням права на приватне життя — ЄСПЛ

Інтереси дитини повинні мати не менший рівень захисту, ніж право оспорити батьківство. Тому відмова суду від примушування до проходження ДНК-експертизи не може вважатися втручанням у приватне життя батька.

Як повідомляє «ЗіБ», Яцек Багневський прожив у шлюбі 4 роки, за цей час дружина народила йому сина. Проте після розлучення чоловік засумнівався у своєму батьківстві. Він передав у лабораторію зразки, й експертиза встановила, що вони належать людям, які не мають біологічного зв’язку.

Тоді Я.Багневський звернувся до прокурора, щоб той від його імені подав позов про анулювання запису про батьківство у відповідному реєстрі, оскільки був пропущений 6-місячний строк для оскарження. Суд першої інстанції задовольнив цей позов.

Проте апеляційна інстанція визнала, що тест ДНК, проведений поза судочинством, не може слугувати підставою для ухвалення рішення. Дитина ж навідріз відмовилася здавати зразки для досліджень.

Як зазначено в рішенні від 31.05.2018 у справі «Bagniewski v. Poland», «примушування пройти тест на ДНК в цьому випадку порушило б право на повагу до приватного й сімейного життя, а також уплинуло б на емоційний стан дитини».

Крім того, ЄСПЛ відзначив, що апеляційний суд не ігнорував інтересів заявника, оскільки готовий був розглянути докази, які доводили б, що батьком дитини могла бути інша людина. Таким чином, не порушений справедливий баланс інтересів сторін. Отже, не була порушена й ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Джерело: http://loyer.com.ua/uk/primushuvannya-do-provedennya-dnk-testu-ye-porushennyam-prava-na-privatne-zhittya-yespl/

Відкриті бази даних, реєстри та корисні посилання

Ми знаємо, наскільки цінним для юристів є час. А тому, щоб його зекономити, пропонуємо вам добірку посилань на відкриті бази даних, реєстри та інші сайти, які містять необхідну для роботи інформацію.

  1. Національний портал відкритих даних http://data.gov.ua/
  2. Перевірка документа про освіту https://osvita.net/ua/checkdoc
  3. Дані платників ПДВ http://sfs.gov.ua/reestr
  4. Пошук відомостей у Єдиному ліцензійному реєстрі http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeLR.html
  5. Єдиний державний реєстр судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/
  6. Інформація по фондовому ринку https://smida.gov.ua/db
  7. Реєстр громадських об’єднань http://rgo.informjust.ua/
  8. Єдиний реєстр громадських формувань http://rgf.informjust.ua/home/index
  9. Державний реєстр друкованих ЗМІ http://dzmi.informjust.ua/
  10. Єдиний реєстр адвокатів України http://erau.unba.org.ua/
  11. Публічна кадастрова карта України http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta
  12. Безкоштовний витяг з ЄДР реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
  13. Централізована база даних МТСБУ https://cbd.mtibu.kiev.ua/Login.aspx
  14. Перевірка коду ІМЕІ мобільних телефонів http://www.ucrf.gov.ua/perevirka-imei-2/
  15. Розшук МВС https://wanted.mvs.gov.ua/
  16. Єдина база електронних адрес , номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень http://email.court.gov.ua/search
  17. Дізнайся більше про свого бізнес-партнера http://sfs.gov.ua/businesspartner
  18. База даних «Законодавство України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws
  19. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України http://services.ukrposhta.com/postindex_new/
  20. Вся Україна – жителі http://nomerorg.one/allukraina/
  21. Електронні декларації чиновників та депутатів https://declarations.com.ua/
  22. Єдиний реєстр боржників https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors
  23. Відстеження поштових відправлень Укрпошта http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku
  24. Канал ЮРИСТ ONLINE у Telegram https://t.me/jur_online

Джерело: ЮРИСТ ONLINE

Скасування прописки: яким судом розглядається спір із суб’єктом владних повноважень

ВС роз’яснив, до компетенції якого суду відносяться вимоги до суб’єкта владних повноважень про скасування реєстрації місця проживання.

Позивачу відмовлено у відкриті провадження у справі про скасування реєстрації місця проживання. Мотивування — позов подано до суб’єкта владних повноважень то справа відноситься до адміністративного суду.

Постановою Верховний Суд від 16.05.2018 у справі №337/2535/2017 про визнання незаконною та скасування (зняття) реєстрації місця проживання скасував рішення попередніх судових інстанцій про відмову у відкритті провадження.

По суті спору. До суду звернулась позивачка до Департаменту реєстраційних послуг міської ради, на користь якої рішенням суду було стягнуто кошти із боржника, за результатом виконавчого провадження на квартиру такого боржника накладено арешт, однак з метою заборони реалізації цієї квартири  боржник приписав малолітню дитину, що стало перешкодою для продажу квартири.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що вирішення спору в цій справі належить до компетенції адміністративних судів. Зокрема, суди зазначили, що реєстрація місця проживання та її зняття є наслідком вчинення відповідної дії органом реєстрації — Департаментом реєстраційних послуг міської ради, який є суб’єктом владних повноважень. Тому, враховуючи характер спірних правовідносин та суб’єктний склад, суд вважав, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Проте з такою правовою позицією не погодився ВС та зазначив, що не кожен спір за участю суб’єкта владних повноважень є публічно-правовим.  Оскільки предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру, вимоги ж до Департаменту реєстраційних послуг міської ради є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України, у зв’язку із чим рішення попередніх судів були скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Як одна літера може змінити підстави підтвердження адвокатських повноважень

Повноваженням адвоката в цивільному процесі було приділено багато уваги. Однак практика застосування нового процесуального кодексу говорить, що певні проблеми залишаються невирішеними.

Нова редакція Цивільного процесуального кодексу, звичайно, виправила багато недоліків старого кодексу, проте не обійшлось без нових неточностей.

Ось, наприклад, питання щодо повноважень адвоката. Здавалося б, ну яке ще питання є настільки обговореним та зрозумілим? А виявляється, не все так просто! Новий Процесуальний кодекс України вирішив старі проблеми, але одразу встановив нові!

Спробуємо розібратись по порядку. Профільний Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що повноваження адвоката, як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом (ч.3 ст. 26).

Закон, а саме ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального  кодексу України встановлює, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

З довіреністю все більш-менш зрозуміло. А от як бути з ордером? Як надати суду ордер, який відповідає неіснуючому закону? Оскільки в назві закону, яку містить бланкетна норма, — помилка. Немає закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» є тільки «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зрозуміло, що це описка. Однак факт залишається фактом. На сьогодні адвокати фактично позбавлені права підтверджувати в суді свої повноваження ордером. І будь-які претензії суду з цього приводу де-юре будуть в межах закону.

З даного приводу також існує неофіційна думка, що фонетична конструкція назви закону є однаковою, і на цю помилку не слід звертати уваги. Однак на практиці ця думка не завжди працює, багато суддів, відкриваючи провадження, дійсно або не помічають або не звертають уваги на «і», а є непоодинокі випадки, коли саме ця неточність стала підставою, для того щоб дійти висновку, буцімто адвокат намагається підтвердити свої повноваження неналежними доказами, і як наслідок — відмови у відкритті провадження.

І доти, поки Верховний Суд не надасть роз’яснень з даного приводу або не буде усунена ця неточність в нормі кодексу, проблема з ордером, як документом, що підтверджує повноваження, виникатиме.

Якщо сприймати норму буквально, то можна дійти висновку, що адвокат у цивільному процесі має право сьогодні представляти свої інтереси тільки на підставі довіреності. Однак це нонсенс! Це повністю нівелює сам інститут адвокатури і значно ускладнює роботу представника. І головне, що при такому буквальному тлумаченні закону навіть заперечувати складно, оскільки в назві дійсно є помилка.

Більше того, навіть якщо суд все ж таки сприймає ордер як підставу підтвердження повноважень адвоката, виникають інші питання. Так, будь-які претензії суду до оформлення ордера заперечувати досить складно. Найчастіше суд залишає позовну  заяву без руху, вказуючи претензії до оформлення ордера, посилаючись при цьому на недотримання позивачем загальних вимог ст. 175 та 177 ЦПК України. При цьому довести відповідність ордера неіснуючому закону, погодьтесь, складно.

Така ситуація в свою чергу незаслужено дискредитує адвоката в очах клієнта і забирає такий дорогоцінний час. Після чого є два варіанти розвитку ситуації, перший, це все-таки надати або довіреність, або копію договору про надання правової допомоги (витягу з договору). Другий — не усувати недоліки, дочекатися ухвали про повернення позовної заяви та оскаржувати її в апеляційному порядку. Обидва варіанти мають свої плюси та мінуси, у першому випадку не витрачається час на непотрібну судову тяганину, що буде більш цікаво для клієнта, другий же випадок може стати підставою для «народження» судової практики щодо застосування вимог ст. 62 ЦПК, але відбере багато часу в сьогоднішніх реаліях судової системи. Одним словом, складно!

В будь-якому разі без правової позиції Верховного Суду, яка все ж таки поставить всі крапки над «і» в цьому питанні, або без виправлення цієї помилки розраховувати на подачу позову, підписаного адвокатом, повноваження якого підтверджуються ордером «з першого разу», все ж таки не варто.

Джерело: https://sud.ua/ru/news/blog/119168-yak-odna-litera-mozhe-zminiti-pidstavi-pidtverdzhennya-advokatskikh-povnovazhen
Заказать звонок
+
Жду звонка!