Юридическая компания | Адвокат | Юрист | Нотариус | Харьков | Киев

38097 44444 55

1@lawyersua.com

БЦ “Parallel 50”

Харьков, 61002

Висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено і іншими доказами

Фабула судового акту: Відповідно до норм частини 2 статті 128 Сімейного кодексу підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Проте, незважаючи на існування такої норми, суди як правило не зважають на будь-які докази для встановлення такого факту натомість надаючи перевагу лише висновкам судово-генетичних експертиз.

У даній справі батько дитини звернувся до суду із позовом про визнання батьківства відносно дитини та зобов’язання органу РАЦС внести зміни до актового запису про народження, вказавши в графі відомості про нього як батька дитини та змінити прізвище дитини.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач вказав, що протягом 10 років проживав з матір’ю дитини однією сім’єю без реєстрації шлюбу в квартирі його батьків.

Проте на момент народження дитини він працював за межами міста, а тому мати дитини самостійно зареєструвала народження дитини.

Рішенням місцевого суду у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку із тим, що походження дитини можливо встановити лише шляхом проведення судово-генетичної експертизи, яка була призначена та не відбулася через неявку відповідачки до експертної установи з поважних причин.

Проте, апеляційний суд таке рішення скасував та постановив нове ,яким позовні вимоги задовольнив.

Мотивуючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав, що відсутність поважних причин, які б перешкоджали матері дитини з’явитися разом з дитиною до експертної установи підтверджує факт її ухилення від взяття участі в призначеній судово-імунологічній експертизі, внаслідок чого проведення призначеної експертизи не відбулось і ці обставини позбавили батька дитини надати суду докази з приводу визначення кровної спорідненості між ним та малолітньою дитиною.

При цьому факт батьківства підтверджується обмінною картою відомостей, альбомом «Наш малыш» та показаннями свідків.

Переглядаючи ці рішення у касаційному порядку та залишаючи рішення апеляційного суду в силі КЦС зазначив, що в частині предмету доказування у даній категорії справі СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Не зважаючи на те, що судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, проте, встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження дитини саме від позивача: сумісне проживання відповідача разом із позивачем без реєстрації шлюбу до і на момент народження дитини у квартирі батьків позивача, визнання позивачем дитини своєю.

Джерело: http://protokol.com.ua/ua/vs_ktss_visnovok_sudovo/

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Заказать звонок
+
Жду звонка!